Європарламент 12 листопада ухвалив резолюцію, в якій заявив, що дії Росії щодо українських дітей відповідають юридичному визначенню геноциду, та закликав держави ЄС офіційно визнати їх такими. За документ проголосували 536 депутатів, проти були вісім, ще 37 утрималися.
Найважливіша практична вимога резолюції проста: Росія має негайно, безпечно й безумовно повернути всіх депортованих і примусово переміщених українських дітей на неокуповану територію України. Європарламент також прямо відкинув підхід, за яким повернення дітей могло б залежати від територіальних поступок, обміну полоненими чи інших політичних домовленостей.
Це важлива політична межа в дискусії про мирні переговори. Права дітей і їхнє повернення не мають перетворюватися на переговорний ресурс: сама резолюція пов’язує це зобов’язання з міжнародним правом, а не з вигодою сторін у перемовинах.
Водночас голосування не створює механізму, який сам собою поверне дітей або автоматично запустить формальне визнання в усіх країнах ЄС. Європарламент звернувся до держав-членів із закликом, а матеріал не описує нових обов’язкових процедур чи заходів, що вже набули чинності. Саме тому значення документа полягає у чітко сформульованій європейській позиції та вимозі дій, а не у завершеному рішенні проблеми.
За даними, наведеними в резолюції, станом на вересень 2026 року було підтверджено понад 20 600 випадків депортації та примусового переміщення українських дітей; станом на 28 жовтня повернули 2 752 дитини. Методологію цих підрахунків у наданому матеріалі не розкрито.
Повний зміст резолюції та її подальші наслідки для дій урядів ЄС потребують окремого відстеження. Але її головний принцип уже сформульовано недвозначно: повернення дітей не може бути ціною політичної угоди.
Sources
- Українська правда · Source date: 2026-11-12
Independent editorial content. WUA is not affiliated with any political party. 2026-11-12